Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
підбурювання —
підбу́рювання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
підбурювання —
ПІДБУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підбу́рювати. – Його обвинувачують у підбурюванні робітників до страйку (Л. Смілянський); – Та трахни його, Артеме, щоб знав, як! Артем лютий і сам без підбурювання кипів серцем ударити Павлушу (А. Головко).
Словник української мови у 20 томах
підбурювання —
ПІДБУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підбу́рювати. — Його обвинувачують у підбурюванні робітників до страйку (Сміл., Сад, 1952, 187); — Та трахни його, Артеме, щоб знав, як! Артем лютий і сам без підбурювання кипів серцем ударити Павлушу (Головко, ІІ, 1957, 247).
Словник української мови в 11 томах