1. Великий тлумачний словник сучасної мови

підбурювання

підбу́рювання

-я, с.

Дія за знач. підбурювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підбурювання — підбу́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підбурювання — ПІДБУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підбу́рювати. – Його обвинувачують у підбурюванні робітників до страйку (Л. Смілянський); – Та трахни його, Артеме, щоб знав, як! Артем лютий і сам без підбурювання кипів серцем ударити Павлушу (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  3. підбурювання — ПІДБУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підбу́рювати. — Його обвинувачують у підбурюванні робітників до страйку (Сміл., Сад, 1952, 187); — Та трахни його, Артеме, щоб знав, як! Артем лютий і сам без підбурювання кипів серцем ударити Павлушу (Головко, ІІ, 1957, 247). Словник української мови в 11 томах