підкоп

підко́п

підкіп, -копу, ч.

1》 Дія за знач. підкопати.

2》 Прохід, прокопаний під землею.

|| перен., розм. Підступні таємні дії проти кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. підкоп — підко́п іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. підкоп — ПІДКО́П, ПІДКІ́П, ко́пу, ч. 1. Дія за знач. підкопа́ти. В той час найбільше воювали шнуром, Кайданами, отрутою, підкопом, А зрада гаслом військовим була (Леся Українка); Визріває два варіанти [визволення]...  Словник української мови у 20 томах
3. підкоп — У, ч. 1. Компромат. 2. Підхід, можливість ближче щось спізнати, зрозуміти. Нанюхавши щось цікаве, ти починаєш підкоп під мої статеві органи (І. Карпа).  Словник сучасного українського сленгу
4. підкоп — ПІ́ДСТУП (ПІ́ДСТУПИ) (злий умисел, часто прикритий показною доброзичливістю), ІНТРИ́ГА, КА́ВЕРЗА розм., ПИ́НХВА заст., СПЛІТ заст.; ПІДКО́П (ПІДКІ́П), ПІДСИ́ДЖУВАННЯ (таємні дії, спрямовані проти кого-небудь).  Словник синонімів української мови
5. підкоп — ПІДКО́П, ПІДКІ́П, ко́пу, ч. 1. Дія за знач. підкопа́ти. В той час найбільше воювали шнуром, Кайданами, отрутою, підкопом, А зрада гаслом військовим була (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах