підмет
пі́дмет
I -а, ч.
Головний член речення, що означає предмет дії, стану, властивості або якості, звичайно виражених присудком.
II -а, ч., діал.
1》 Невелика грядка, ділянка землі.
2》 Коноплище (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови