підморгувати

підмо́ргувати

-ую, -уєш, недок., кому, до кого і без додатка.

1》 Моргати час від часу або кому-небудь, звичайно звертаючи чию-небудь увагу, натякаючи на когось, щось або кепкуючи з когось, чогось.

2》 перен., розм. Те саме, що блимати 1).

Значення в інших словниках

1. підморгувати — підмо́ргувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підморгувати — див. залицятися  Словник синонімів Вусика
3. підморгувати — ПІДМО́РГУВАТИ, ую, уєш, недок., кому, до кого і без дод. 1. Моргати час від часу або кому-небудь, звичайно звертаючи чию-небудь увагу, натякаючи на когось, щось або кепкуючи над кимсь, чимсь.  Словник української мови у 20 томах
4. підморгувати — МОРГА́ТИ (передавати знак рухом повіки, брови); ПІДМО́РГУВАТИ (перев. залицяючись, кокетуючи тощо); ПРОМО́РГУВАТИ (час від часу). — Док.: моргну́ти, підморгну́ти, проморга́ти. Павленко моргає на Галю, щоб та вийшла (Є.  Словник синонімів української мови
5. підморгувати — ПІДМО́РГУВАТИ, ую, уєш, недок., кому, до кого і без додатка. 1. Моргати час від часу або кому-небудь, звичайно звертаючи чию-небудь увагу, натякаючи на когось, щось або кепкуючи над кимсь, чимсь.  Словник української мови в 11 томах
6. підморгувати — Підмо́ргувати, -гую, -єш сов. в. підморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть. Прийшла, Ірисі підморгнула, черкнули разом в хижку вдвох. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка