Великий тлумачний словник сучасної мови

підопічний

підопі́чний

-а, -е.

Який перебуває під опікою.

|| у знач. ім. підопічний, -ного, ч. Той, кого хто-небудь опікає.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підопічний — підопі́чний 1 прикметник який перебуває під опікою підопі́чний 2 іменник чоловічого роду, істота про людину  Орфографічний словник української мови
  2. підопічний — ПІДОПІ́ЧНИЙ, а, е. Який перебуває під опікою. Юрась Хомаха спочатку пішов до своєї підопічної “просвіти”, хоч там і було пусто (С. Чорнобривець); Усе підопічне їй [Ярині] стадо дрімало, стиха хрюкало, сопіло (С. Журахович); // у знач. ім.  Словник української мови у 20 томах
  3. підопічний — ПІДОПІ́ЧНИЙ ім. (той, кого хтось опікає), ПРОТЕЖЕ́ книжн. Він любив Іванових дітей, а найстаршого з них, Василя, вважав своїм підопічним і, крім ласощів, дарував йому цікаві книжки (Д.  Словник синонімів української мови
  4. підопічний — ПІДОПІ́ЧНИЙ, а, е. Який перебуває під опікою. Юрась Хомаха спочатку пішов до своєї підопічної «просвіти», хоч там і було пусто (Чорн., Визвол. земля, 1950, 67); Усе підопічне їй [Ярині] стадо дрімало, стиха хрюкало, сопіло (Жур., Звич.  Словник української мови в 11 томах