підставний

підставни́й

-а, -е.

1》 Який підставляється під що-небудь або до чого-небудь.

2》 Якого підставляють, виставляють замість справжнього, дійсного.

3》 заст. Признач. для заміни (про коней).

Значення в інших словниках

1. підставний — підставни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. підставний — ПІДСТАВНИ́Й, а́, е́. 1. Який підставляється під що-небудь або до чого-небудь. 2. Який підставляють, виставляють замість справжнього, дійсного. – Просимо гостей до хати, – відповіли підставні батьки (В. Гжицький); Встановлювалось, що свідки були підставні.  Словник української мови у 20 томах
3. підставний — ПІДСТАВНИ́Й, а́, е́. 1. Який підставляється під що-небудь або до чого-небудь. 2. Який підставляють, виставляють замість справжнього, дійсного.  Словник української мови в 11 томах