Великий тлумачний словник сучасної мови

підхорунжий

підхору́нжий

-жого, ч., іст.

Підпрапорщик у козацьких військах царської армії, УНР та УПА.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підхорунжий — підхору́нжий іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. підхорунжий — ПІДХОРУ́НЖИЙ, жого, ч., іст. Підпрапорщик у козацьких військах царської армії. Ще наприкінці 20-х років XIX ст. у Варшаві організувалось таємне товариство з учнів школи підхорунжих (підпрапорщиків) (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. підхорунжий — ПІДХОРУ́НЖИЙ, жого, ч., іст. Підпрапорщик у козацьких військах царської армії. Ще наприкінці 20-х років XIX ст. у Варшаві організувалось таємне товариство з учнів школи підхорунжих (підпрапорщиків) (Іст. СРСР, II, 1957, 154).  Словник української мови в 11 томах