підігнаний

піді́гнаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до підігнати.

|| підігнано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. підігнаний — піді́гнаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підігнаний — Допасований  Словник чужослів Павло Штепа
3. підігнаний — ПІДІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підігна́ти. Повернувся [Нерчин] до високого дзеркала у простінку. Перед ним стояв ставний, у вправно підігнаній формі офіцер (Н.  Словник української мови у 20 томах
4. підігнаний — ПІДІ́ГНАНИЙ (про одяг, взуття), ПРИ́ГНАНИЙ, ЯК ВИ́ЛИТИЙ розм., ЯК УЛИ́ТИЙ розм. — Ти вже як командирка! — в тихім захваті говорила Фроська, озираючи струнку Степчину постать у гарно підігнаній гімнастерці (Ю.  Словник синонімів української мови
5. підігнаний — ПІДІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підігна́ти. Повернувся [Нерчин] до високого дзеркала у простінку. Перед ним стояв ставний, у вправно підігнаній формі офіцер (Рибак, Час..  Словник української мови в 11 томах