1. Великий тлумачний словник сучасної мови

підігнаний

піді́гнаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до підігнати.

|| підігнано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підігнаний — піді́гнаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підігнаний — Допасований Словник чужослів Павло Штепа
  3. підігнаний — ПІДІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підігна́ти. Повернувся [Нерчин] до високого дзеркала у простінку. Перед ним стояв ставний, у вправно підігнаній формі офіцер (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. підігнаний — ПІДІ́ГНАНИЙ (про одяг, взуття), ПРИ́ГНАНИЙ, ЯК ВИ́ЛИТИЙ розм., ЯК УЛИ́ТИЙ розм. — Ти вже як командирка! — в тихім захваті говорила Фроська, озираючи струнку Степчину постать у гарно підігнаній гімнастерці (Ю. Словник синонімів української мови
  5. підігнаний — ПІДІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підігна́ти. Повернувся [Нерчин] до високого дзеркала у простінку. Перед ним стояв ставний, у вправно підігнаній формі офіцер (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах