підігнаний
ПІДІ́ГНАНИЙ (про одяг, взуття), ПРИ́ГНАНИЙ, ЯК ВИ́ЛИТИЙ розм., ЯК УЛИ́ТИЙ розм. — Ти вже як командирка! — в тихім захваті говорила Фроська, озираючи струнку Степчину постать у гарно підігнаній гімнастерці (Ю. Бедзик); Поруч неї ставний військовий у довгій, добре пригнаній кавалерійській шинелі (О. Гончар); Чорного сукна чумарка, підперезана червоним, як жар, каламайковим поясом, так як вилита (на парубкові) (Панас Мирний); Все на ньому як улите, чоботи блискучі (П. Глазовий).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підігнаний — піді́гнаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- підігнаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підігнати. || підігнано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підігнаний — Допасований Словник чужослів Павло Штепа
- підігнаний — ПІДІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підігна́ти. Повернувся [Нерчин] до високого дзеркала у простінку. Перед ним стояв ставний, у вправно підігнаній формі офіцер (Н. Словник української мови у 20 томах
- підігнаний — ПІДІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підігна́ти. Повернувся [Нерчин] до високого дзеркала у простінку. Перед ним стояв ставний, у вправно підігнаній формі офіцер (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах