пійманий
пі́йманий
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до піймати.
|| піймано, безос. присудк. сл. Піймано на гарячому.
2》 у знач. прикм. Якого спіймали.
|| у знач. ім. пійманий, -ного, ч.; піймана, -ної, ж. Людина, яку піймали.
Великий тлумачний словник сучасної української мови