пітися
піти́ся
підеться, док.; мин. ч. пішлося; розм.
1》 безос. Увійшло в звичку, стало звичним.
2》 Дістатись кому-небудь, випасти комусь у житті.
|| кому, на що, безос. Почалося, сталося, скоїлося і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови