піхтура

піхтура́

-и, ж., розм., жарт.

1》 Те саме, що піхота.

2》 Те саме, що піхотинець.

Значення в інших словниках

1. піхтура — піхтура́ іменник жіночого роду жарт.  Орфографічний словник української мови
2. піхтура — ПІХТУРА́, и́, ж., розм., жарт. 1. Те саме, що піхо́та. Їм назустріч військо йде, Ще небачене ніде: Йдуть вусаті командири, Позолочені мундири, І кіннота й піхтура, Чути вигуки “ура” ! (Л. Первомайський); – Добре рубають хлопці!...  Словник української мови у 20 томах
3. піхтура — ПІХО́ТА (рід військ, що діє в пішому строю), ПІХТУРА́ жарт., ІНФАНТЕ́РІЯ заст. Козацька піхота побігла з валів і кинулась на Єреміїних драгунів (І.  Словник синонімів української мови
4. піхтура — ПІХТУРА́, и́, ж., розм., жарт. 1. Те саме, що піхо́та. Їм назустріч військо йде, Ще небачене ніде: Йдуть вусаті командири, Позолочені мундири, І кіннота й піхтура, Чути вигуки «ура» ! (Перв., Казка.., 1958, 28); — Добре рубають хлопці!...  Словник української мови в 11 томах
5. піхтура — Піхтура, піхтуро́ю нар. = піхом. К. ЧР. 114.  Словник української мови Грінченка