рано
ра́но
I присл.
1》 У ранішній час.
|| у знач. присудк. сл.
2》 На початку якого-небудь періоду, відрізку часу і т. ін.
3》 Раніше, ніж належить, ніж звичайно буває, ніж можна чекати; передчасно.
4》 у знач. присудк. сл. Не час, не пора.
Рано чи пізно — коли-небудь, у майбутньому (про те що неодмінно має відбутися, статися).
II -а, с., розм., рідко.
Те саме, що ранок 1).
Від рана до ночі — те саме, що Од (від) ранку до ночі (див. ранок).
До рана поет. — до світання, до ранкової зорі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови