рахувати
рахува́ти
-ую, -уєш, недок.
1》 неперех. Вимовляти, називати числа в послідовному порядку (під час підрахунку).
|| Ритмічно повторюючи числа, відмірювати такт (у музиці, танці, під час ходьби і т. ін.).
|| Знати назви і послідовність чисел у певних межах.
|| Уміти виконувати арифметичні дії з числами.
2》 перех. і без додатка. Визначати кількість, суму. Рахувати гроші.
|| Вести які-небудь підрахунки.
3》 перех. Вести початок чого-небудь від чогось.
4》 перех. Враховувати, включати кого-, що-небудь.
|| Брати до уваги когось, щось.
5》 неперех., на кого – що, розм. Надіятися, розраховувати на кого-, що-небудь у своїх діях, планах і т. ін.
6》 перех., за кого – що, ким, чим, розм. Те саме, що вважати.
7》 неперех., розм. Думати, розмірковувати над чим-небудь.
|| із спол. що. Ґрунтуючись на чомусь, робити певний висновок, певне припущення з приводу кого-, чого-небудь.
8》 у знач. вставн. сл., неперех., рідко. Уживається для підтвердження певної думки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови