ревуха

реву́ха

-и, розм.

Жін. до ревун 1).

Значення в інших словниках

1. ревуха — реву́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. ревуха — РЕВУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до реву́н 1. Образиться [Уляна] на свекра або свекруху, приревнує на вечірці в гостях чоловіка – відразу ж і в сльози. Недарма її змалку дражнили ревухою (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
3. ревуха — РЕВУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до реву́н 1. Образиться [Уляна] на свекра або свекруху, приревнує на вечірці в гостях чоловіка — відразу ж і в сльози. Недарма її змалку дражнили ревухою (Мур., Жила.. вдова, 1960, 55).  Словник української мови в 11 томах