резон
резо́н
-у, ч., розм.
1》 Достатня підстава, причина, розумний привід до чого-небудь.
2》 Переконливий доказ, розумне пояснення, міркування.
Не резон — нема рації, сенсу.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирезо́н
-у, ч., розм.
1》 Достатня підстава, причина, розумний привід до чого-небудь.
2》 Переконливий доказ, розумне пояснення, міркування.
Не резон — нема рації, сенсу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови