Великий тлумачний словник сучасної мови

реквізит

реквізи́т

-у, ч., спец.

1》 Сукупність справжніх чи бутафорських речей, необхідних для вистави або кінозйомки.

|| Окремий предмет, потрібний акторові під час вистави або кінознімання.

|| Сукупність предметів, речей, які є у розпорядженні кого-, чого-небудь.

2》 Обов'язковий елемент оформлення офіційних документів: дата, місце складання, підписи, печатка і т. ін.

Реквізити організації — адресні дані, телефони, що їх одна з сторін, які домовляються, повідомляє іншій для підтримування зв'язку.

3》 Вихідні дані книжки.

4》 реквізити, мн. У праві – дані, які повинні міститися в акті або іншому документі для визнання його дійсним.

5》 реквізити, мн., друк. Дані про видавництво та друкарню. (За державним стандартом України розміщуються на останній сторінці книжки).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. реквізит — реквізи́т 1 іменник чоловічого роду сукупність предметів, речей, які є в розпорядженні) реквізи́т 2 іменник чоловічого роду обов'язковий елемент оформлення офіційних документів; вихідні дані книжки)  Орфографічний словник української мови
  2. реквізит — Причандали, речі, надібок, знадібок, див. аксесуари  Словник чужослів Павло Штепа
  3. реквізит — РЕКВІЗИ́Т, у, ч., спец. 1. Сукупність справжніх чи бутафорських речей, необхідних для вистави або кінознімання. В реквізиті нашої кіногрупи був великий червоний прапор (Л. Смілянський); Увесь реквізит уже зібрано: Коромисла, глеки, тини...  Словник української мови у 20 томах
  4. реквізит — реквізи́т (лат. requisition – необхідне, потрібне, від requiro – потребую) 1. Сукупність речей, які необхідні акторам під час вистави. 2. Обов’язкові (вихідні) дані як елемент вірного оформлення офіційних документів. 3. Вихідні дані книжки.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. реквізит — Реквізи́т, -ту, -тові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. реквізит — РЕКВІЗИ́Т, у, ч., спец. 1. Сукупність справжніх чи бутафорських речей, необхідних для вистави або кінозйомки. В реквізиті нашої кіногрупи був великий червоний прапор (Сміл.  Словник української мови в 11 томах
  7. реквізит — рос. реквизит (латин. requisitum-необхідне, потрібне, від requiro — потребую) — 1. Сукупність речей, необхідних для здійснення певних дій (напр., акторам для участі у виставі). 2. Обов'язкові вихідні дані як необхідний елемент для оформлення документа. його відповідності правовим чи іншим нормам.  Eкономічна енциклопедія