Значення в інших словниках
-
реквізит —
реквізи́т 1 іменник чоловічого роду сукупність предметів, речей, які є в розпорядженні) реквізи́т 2 іменник чоловічого роду обов'язковий елемент оформлення офіційних документів; вихідні дані книжки)
Орфографічний словник української мови
-
реквізит —
-у, ч., спец. 1》 Сукупність справжніх чи бутафорських речей, необхідних для вистави або кінозйомки. || Окремий предмет, потрібний акторові під час вистави або кінознімання. || Сукупність предметів, речей, які є у розпорядженні кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
реквізит —
Причандали, речі, надібок, знадібок, див. аксесуари
Словник чужослів Павло Штепа
-
реквізит —
РЕКВІЗИ́Т, у, ч., спец. 1. Сукупність справжніх чи бутафорських речей, необхідних для вистави або кінознімання. В реквізиті нашої кіногрупи був великий червоний прапор (Л. Смілянський); Увесь реквізит уже зібрано: Коромисла, глеки, тини...
Словник української мови у 20 томах
-
реквізит —
реквізи́т (лат. requisition – необхідне, потрібне, від requiro – потребую) 1. Сукупність речей, які необхідні акторам під час вистави. 2. Обов’язкові (вихідні) дані як елемент вірного оформлення офіційних документів. 3. Вихідні дані книжки.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
реквізит —
РЕКВІЗИ́Т, у, ч., спец. 1. Сукупність справжніх чи бутафорських речей, необхідних для вистави або кінозйомки. В реквізиті нашої кіногрупи був великий червоний прапор (Сміл.
Словник української мови в 11 томах
-
реквізит —
рос. реквизит (латин. requisitum-необхідне, потрібне, від requiro — потребую) — 1. Сукупність речей, необхідних для здійснення певних дій (напр., акторам для участі у виставі). 2. Обов'язкові вихідні дані як необхідний елемент для оформлення документа. його відповідності правовим чи іншим нормам.
Eкономічна енциклопедія