ремство

ре́мство

-а, с.

Невдоволення ким-, чим-небудь, нарікання на когось, щось.

Значення в інших словниках

1. ремство — ре́мство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ремство — див. НАРІКАННЯ.  Словник синонімів Караванського
3. ремство — РЕ́МСТВО, а, с. Невдоволення ким-, чим-небудь, нарікання на когось, щось. – Та як розійдетесь, передайте там всюди по кутках, щоб знали всі, щоб ремства не було потім (А. Головко); Але міщани були надто обурені.  Словник української мови у 20 томах
4. ремство — СКА́РГА (висловлення незадоволення, суму з приводу неприємностей, болю, горя і т. ін.), НАРІКА́ННЯ, РЕ́МСТВО, РЕ́МСТВУВАННЯ, БІ́ДКАННЯ, ПОРІ́КУВАННЯ, ЖАЛЬ перев. мн., СТО́ГІН підсил., ЖА́ЛОБА розм., ПОГУ́ДКА розм., ПЕНЯ́ заст., ЛАМЕНТА́ЦІЯ підсил. книжн.  Словник синонімів української мови
5. ремство — Ре́мство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ремство — РЕ́МСТВО, а, с. Невдоволення ким-, чим-небудь, нарікання на когось, щось. — Та як розійдетесь, передайте там всюди по кутках, щоб знали всі, щоб ремства не було потім (Головко, II, 1957, 325); Але міщани були надто обурені.  Словник української мови в 11 томах
7. ремство — Ремство, -ва с. Недовольство; нареканія, ропотъ. Господи! ремства прости мені гріх! Щог. Сл. 35.  Словник української мови Грінченка