речовизм

речови́зм

-у, ч., розм.

Надмірна схильність до накопичення матеріальних благ.

Значення в інших словниках

1. речовизм — речови́зм іменник чоловічого роду книжн.  Орфографічний словник української мови
2. речовизм — РЕЧОВИ́ЗМ, у, ч. Підвищений інтерес до речей, до володіння ними на шкоду духовним інтересам.  Словник української мови у 20 томах