Значення в інших словниках
-
речниця —
ре́чниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
речниця —
РЕ́ЧНИЦЯ, і, ж., книжн. Жін. до ре́чник 1. Була в гурті маленька Жанна д'Арк: тоненька, блідолиця .. В нас її вважали за речницю великої снаги (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
-
речниця —
Ре́чниця, -ці; -ниці, -ниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
речниця —
РЕ́ЧНИЦЯ, і, ж., книжн. Жін. до ре́чник 1. Була в гурті маленька Жанна д’Арк: тоненька, блідолиця.. В нас її вважали за речницю великої снаги (Л. Укр., І, 1951, 187).
Словник української мови в 11 томах