речниця
РЕ́ЧНИЦЯ, і, ж., книжн. Жін. до ре́чник 1.
Була в гурті маленька Жанна д’Арк: тоненька, блідолиця.. В нас її вважали за речницю великої снаги (Л. Укр., І, 1951, 187).
Словник української мови (СУМ-11)РЕ́ЧНИЦЯ, і, ж., книжн. Жін. до ре́чник 1.
Була в гурті маленька Жанна д’Арк: тоненька, блідолиця.. В нас її вважали за речницю великої снаги (Л. Укр., І, 1951, 187).
Словник української мови (СУМ-11)