речовина

речови́на

-ини, ж., фіз.

1》 Якісне визначення матерії; те, з чого складається фізичне тіло.

Біологічно активна речовина — речовина, що здійснює вплив на метаболізм та життєдіяльність організмів.

Вибухонебезпечна речовина — речовина, здатна до вибуху в умовах транспортування або переробки.

Проста речовина — речовина, утворена атомами одного елемента.

Радіоактивна речовина — речовина, в якій відбувається радіоактивний розпад.

Складна речовина — сполука, утворена атомами різних елементів.

Токсична речовина — хімічна сполука або суміш речовин, вплив невеликої кількості якої на живу істоту суттєво порушує її функціонування аж до припинення життєвої діяльності; отрута.

2》 Вид матерії, яка на відміну від фізичного поля, має масу спокою.

Значення в інших словниках

1. речовина — речовина́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири речовини́  Орфографічний словник української мови
2. речовина — [реичовиена] -ни, д. і м. -н'і, мн. -иние, -ин дв'і реичовиени  Орфоепічний словник української мови
3. речовина — РЕЧОВИНА́, и́ни́, ж. Те, з чого складається фізичне тіло. Сучасна наука вважає, що матерія існує як єдність речовини та поля і відповідно до умов виступає то в формі речовини, то поля (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. речовина — Речови́на́, -ни́; -ви́ни, -ви́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. речовина — РЕЧОВИ́НА́, и́ни́, ж., фіз. Якісне визначення матерії; те, з чого складається фізичне тіло. Сучасна наука вважає, що матерія існує як єдність речовини та поля і відповідно до умов виступає то в формі речовини, то поля (Знання..  Словник української мови в 11 томах