рисячий

ри́сячий

-а, -е.

Прикм. до рись I.

|| Такий, як у рисі, який нагадує чим-небудь рись.

|| Зробл. із шкури рисі.

Значення в інших словниках

1. рисячий — ри́сячий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рисячий — РИ́СЯЧИЙ, а, е. Прикм. до рись¹. Князь був малого зросту, коренастий, з хитрими і рухливими очима. На плечах мав рисячу шкуру, на голові гостроверху з білого лиса шапку, при боці дорогу шаблю (Б. Лепкий); Мабуть, його налякав вовк або рись.  Словник української мови у 20 томах
3. рисячий — РИ́СЯЧИЙ, а, е. Прикм. до рись¹; // Такий, як у рисі, який нагадує чим-небудь рись. Баржі вів пароплав «Старанний», яким командував старий знайомий Хоми, колишній матрос Єфим — тепер Єфим Ілліч, тридцятилітній, квадратний чоловік з рисячими очима...  Словник української мови в 11 томах