рисячий

РИ́СЯЧИЙ, а, е.

Прикм. до рись¹.

Князь був малого зросту, коренастий, з хитрими і рухливими очима. На плечах мав рисячу шкуру, на голові гостроверху з білого лиса шапку, при боці дорогу шаблю (Б. Лепкий);

Мабуть, його налякав вовк або рись. Проте, подумав, біля куги давно не видно ні вовчих, ні рисячих слідів (Ю. Мушкетик);

// Такий, як у рисі, який нагадує чим-небудь рись.

Баржі вів пароплав “Старанний”, яким командував старий знайомий Хоми, колишній матрос Єфим – тепер Єфим Ілліч, тридцятилітній, квадратний чоловік з рисячими очима, розважливий, статечний і дуже суворий капітан (М. Горький);

// Зробл. із шкіри рисі.

Взимку козацька старшина носила соболеві, рисячі, лисячі та інші шуби (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. рисячий — ри́сячий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рисячий — -а, -е. Прикм. до рись I. || Такий, як у рисі, який нагадує чим-небудь рись. || Зробл. із шкури рисі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рисячий — РИ́СЯЧИЙ, а, е. Прикм. до рись¹; // Такий, як у рисі, який нагадує чим-небудь рись. Баржі вів пароплав «Старанний», яким командував старий знайомий Хоми, колишній матрос Єфим — тепер Єфим Ілліч, тридцятилітній, квадратний чоловік з рисячими очима...  Словник української мови в 11 томах