рисячий
ри́сячий
-а, -е.
Прикм. до рись I.
|| Такий, як у рисі, який нагадує чим-небудь рись.
|| Зробл. із шкури рисі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рисячий — ри́сячий прикметник Орфографічний словник української мови
- рисячий — РИ́СЯЧИЙ, а, е. Прикм. до рись¹. Князь був малого зросту, коренастий, з хитрими і рухливими очима. На плечах мав рисячу шкуру, на голові гостроверху з білого лиса шапку, при боці дорогу шаблю (Б. Лепкий); Мабуть, його налякав вовк або рись. Словник української мови у 20 томах
- рисячий — РИ́СЯЧИЙ, а, е. Прикм. до рись¹; // Такий, як у рисі, який нагадує чим-небудь рись. Баржі вів пароплав «Старанний», яким командував старий знайомий Хоми, колишній матрос Єфим — тепер Єфим Ілліч, тридцятилітній, квадратний чоловік з рисячими очима... Словник української мови в 11 томах