рисячий

ри́сячий

-а, -е.

Прикм. до рись I.

|| Такий, як у рисі, який нагадує чим-небудь рись.

|| Зробл. із шкури рисі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рисячий — ри́сячий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рисячий — РИ́СЯЧИЙ, а, е. Прикм. до рись¹. Князь був малого зросту, коренастий, з хитрими і рухливими очима. На плечах мав рисячу шкуру, на голові гостроверху з білого лиса шапку, при боці дорогу шаблю (Б. Лепкий); Мабуть, його налякав вовк або рись. Словник української мови у 20 томах
  3. рисячий — РИ́СЯЧИЙ, а, е. Прикм. до рись¹; // Такий, як у рисі, який нагадує чим-небудь рись. Баржі вів пароплав «Старанний», яким командував старий знайомий Хоми, колишній матрос Єфим — тепер Єфим Ілліч, тридцятилітній, квадратний чоловік з рисячими очима... Словник української мови в 11 томах