Значення в інших словниках
-
рицар —
ри́цар іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
рицар —
див. хоробрий
Словник синонімів Вусика
-
рицар —
Рицар чи лицар? Не тільки в сучасній українській художній літературі, публіцистиці й перекладах, ба інколи також у наших класичних творах натрапляємо на слова рицар, рицарство, рицарський: «Кругом усе старе рицарство розтавало» (Панас Мирний)...
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
-
рицар —
Лицар
Словник чужослів Павло Штепа
-
рицар —
РИ́ЦАР, я, ч. Те саме, що ли́цар. Кінних воїнів-феодалів називали рицарями (з навч. літ.); Матросе, відважний матросе, Нової Іспанії рицар, Збудив ти захоплення й подив У людства всієї землі (Л. Первомайський); * У порівн. Вася Багіров ..
Словник української мови у 20 томах
-
рицар —
ГЕРО́Й (відважна, хоробра людина), БОГАТИ́Р, ЛИ́ЦАР, ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ уроч., ВИ́ТЯЗЬ поет., уроч., РИ́ЦАР рідше. І всі побачили тоді, що в час війни страшної герої, вславлені в труді, на фронті теж герої (Н. Забіла); Живуть богатирі законами безсмертя (Л.
Словник синонімів української мови
-
рицар —
Ри́цар, -ря; звич. ли́цар, -ря
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
рицар —
РИ́ЦАР, я, ч. Те саме, що ли́цар. Кінних воїнів-феодалів називали рицарями (Іст. середніх віків, 1955, 32); Матросе, відважний матросе, Нової Іспанії рицар, Збудив ти захоплення й подив У людства всієї землі (Перв.
Словник української мови в 11 томах