роблений
ро́блений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до робити 1-5).
|| безос. присудк. сл. роблено.
2》 у знач. прикм. Позбавлений природності; удаваний.
|| Позбавлений щирості, відвертості; нещирий.
|| Штучний, ненатуральний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови