розбурхуватися

розбу́рхуватися

-уюся, -уєшся, недок., розбурхатися, -аюся, -аєшся, док.

1》 Втрачати спокій; розтривожуватися.

2》 Ставати бурхливим, неспокійним (про річку, море і т. ін.).

|| Ставати діючим, вибухати (про вулкан).

3》 Наростати, посилюватися, досягати великої інтенсивності, сили у своєму вияві (про явища природи).

Значення в інших словниках

1. розбурхуватися — розбу́рхуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розбурхуватися — див. сердитися; хвилюватися  Словник синонімів Вусика
3. розбурхуватися — РОЗБУ́РХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗБУ́РХАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Втрачати спокій: розтривожуватися. – І мені не хочеться спати, розбурхався спогадом... (П. Козланюк). 2. Ставати бурхливим, неспокійним (про річку, море і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
4. розбурхуватися — РОЗБУ́РХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗБУ́РХАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Втрачати спокій: розтривожуватися. — І мені не хочеться спати, розбурхався спогадом… (Козл., Весн. шум, 1952, 103). 2. Ставати бурхливим, неспокійним (про річку, море і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах