розбушований
розбушо́ваний
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбушувати.
2》 у знач. прикм.Який розбушувався, став бурхливим, неспокійним (про море, річку і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозбушо́ваний
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбушувати.
2》 у знач. прикм.Який розбушувався, став бурхливим, неспокійним (про море, річку і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови