Великий тлумачний словник сучасної мови

розважливий

розва́жливий

-а, -е.

Здатний всебічно зважувати, обмірковувати що-небудь.

|| Який свідчить про розсудливість, сповнений розсудливості.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розважливий — розва́жливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. розважливий — Розсудливий, (що знає міру) поміркований, обачний, обачливий; (крок) виважений; (- мову) обдуманий, обміркований, розумний.  Словник синонімів Караванського
  3. розважливий — див. розумний; спокійний  Словник синонімів Вусика
  4. розважливий — РОЗВА́ЖЛИВИЙ, а, е. Здатний усебічно зважувати, обмірковувати що-небудь. Іван, як завжди розважливий, посилався на Карла Маркса і розсудливо доводив, що батьком революції є робітничий клас в цілому (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  5. розважливий — РОЗСУ́ДЛИВИЙ (здатний обмірковувати, діяти правильно й розумно), РОЗВА́ЖЛИВИЙ, РОЗВА́ЖНИЙ, ПОМІРКО́ВАНИЙ, РАЦІОНАЛІСТИ́ЧНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ, РОЗМІРКО́ВАНИЙ розм., РОЗСУ́ДНИЙ діал. "Не така вона буває, як розмовляє зо мною.  Словник синонімів української мови
  6. розважливий — Розва́жливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розважливий — РОЗВА́ЖЛИВИЙ, а, е. Здатний всебічно зважувати, обмірковувати що-небудь. Іван, як завжди розважливий, посилався на Карла Маркса і розсудливо доводив, що батьком революції є робітничий клас в цілому (Смолич, Мир..  Словник української мови в 11 томах