розвернутий

розве́рнутий

розвернений, -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розвернути.

|| розвернуто, розвернено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розвернутий — розве́рнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розвернутий — РОЗВЕ́РНУТИЙ, РОЗВЕ́РНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розверну́ти. Дах, розвернутий вітром, поріс мохом та бур'яном (Ю. Мокрієв); Танк зсунувся з горба й стояв серед поля, розвернутий навкіс до окопу бронебійників (Л. Первомайський); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. розвернутий — РОЗВЕ́РНУТИЙ, РОЗВЕ́РНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розверну́ти. Дах, розвернутий вітром, поріс мохом та бур’яном (Мокр., Острів.., 1961, 21); Танк зсунувся з горба й стояв серед поля, розвернутий навкіс до окопу бронебійників (Перв.  Словник української мови в 11 томах