Великий тлумачний словник сучасної мови

розводи

розво́ди

-ів, мн.

Візерунчастий малюнок; візерунки.

Розводи розводити (розвести) з ким — бути надто несміливим, делікатним, не виявляти належної рішучості, наполегливості в чомусь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розводи — розво́ди множинний іменник  Орфографічний словник української мови
  2. розводи — РОЗВО́ДИ, ів, мн. Візерунчастий малюнок; візерунки. Крізь сріблясті розводи на мерзлих шибках проступала ніч (П. Панч); На столі під саморобним, з червоними розводами настільником лежить буханка хліба (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. розводи — розво́дити / розвести́ розво́ди з ким. Бути надто несміливим, делікатним, не виявляти належної рішучості, наполегливості в чому-небудь. — Ну як так можна! — казала я товаришці,— і чого ти розводи розводиш з тим попом?...  Фразеологічний словник української мови
  4. розводи — РОЗВО́ДИ, ів, мн. Візерунчастий малюнок; візерунки. Крізь сріблясті розводи на мерзлих шибках проступала ніч (Панч, В дорозі, 1959, 69); На столі під саморобним, з червоними розводами настільником лежить буханка хліба (Стельмах, II, 1962, 289).  Словник української мови в 11 томах