розводи
розво́ди
-ів, мн.
Візерунчастий малюнок; візерунки.
Розводи розводити (розвести) з ким — бути надто несміливим, делікатним, не виявляти належної рішучості, наполегливості в чомусь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розводи — розво́ди множинний іменник Орфографічний словник української мови
- розводи — РОЗВО́ДИ, ів, мн. Візерунчастий малюнок; візерунки. Крізь сріблясті розводи на мерзлих шибках проступала ніч (П. Панч); На столі під саморобним, з червоними розводами настільником лежить буханка хліба (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- розводи — розво́дити / розвести́ розво́ди з ким. Бути надто несміливим, делікатним, не виявляти належної рішучості, наполегливості в чому-небудь. — Ну як так можна! — казала я товаришці,— і чого ти розводи розводиш з тим попом?... Фразеологічний словник української мови
- розводи — РОЗВО́ДИ, ів, мн. Візерунчастий малюнок; візерунки. Крізь сріблясті розводи на мерзлих шибках проступала ніч (Панч, В дорозі, 1959, 69); На столі під саморобним, з червоними розводами настільником лежить буханка хліба (Стельмах, II, 1962, 289). Словник української мови в 11 томах