розводити
розво́дити
-джу, -диш, недок., розвести, -веду, -ведеш, док., перех.
1》 Приводити кожного у певне місце.
2》 Віддаляти одне від одного, примушуючи їх розійтися в різні боки.
|| розм. Примушувати припинити суперечку, помиритися.
3》 Відводити, розсовувати що-небудь у різні боки (кінці, частини чогось, руки і т. ін.).
|| Роз'єднувати рухомі частини (мосту).
|| Розтягувати баян, гармонію і т. ін.
|| Збільшувати відстань між чим-небудь; розсовувати.
|| Примушувати розтулитися, розкритися (очі, губи, повіки).
|| Відхиляти, розгортати що-небудь.
|| Розправляти (крила).
Розводити пилку — відгинати один за одним зубці пилки вправо і вліво стосовно її площини.
Розводити плечі — ставати рівно, прямо, випинаючи груди.
Розводити руками — рухом рук у різні боки вказувати на тяжке чи безвихідне становище, виражати здивування, розгубленість і т. ін.
4》 Змішуючи з чимсь рідким, перетворювати що-небудь у рідку масу; розчиняти щось у рідині.
|| Робити яку-небудь рідину не дуже насиченою, не густою, не міцною, додаючи в неї воду або іншу рідину.
5》 Примушувати горіти; розпалювати.
|| розм. Запалюючи вогонь у чому-небудь, приводити його в дію, змушувати діяти.
|| Розпалюючи, розігріваючи, доводити до значного ступеня (вогонь).
6》 Розмножувати, вирощувати кого-, що-небудь у великій кількості.
|| Закладати (сад), створювати (квітник і т. ін.).
|| Придбавати що-небудь, обзаводитися чимсь.
7》 Змушувати припинити приятелювання, дружбу, зв'язок, спілкування кого-небудь з кимсь.
|| Викликати чвари, ворожнечу між ким-небудь.
8》 також без додатка, розм. Писати або говорити про що-небудь багато, довго, із зайвими подробицями. Розводити балачки.
9》 розм. У сполуч. з абстр. ім. означає: починати робити те, що виражене цим іменником. Розводити сентименти.
10》 Запроваджувати, вводити, влаштовувати що-небудь.
11》 Змушувати розвіятися, зникнути (тугу, горе і т. ін.).
12》 Наносити на яку-небудь поверхню візерунки, мазки, робити плями.
|| Розмазувати що-небудь по чомусь.
13》 розм. Обдурювати.
Значення в інших словниках
- розводити — Буду з тобою на бобах розводити: тобто: буду все дуже ясно говорити; походить з того, що колись у школах вчили рахувати на бобах [IX] Словник з творів Івана Франка
- розводити — розво́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розводити — (гілки) розсувати, розгортати; (борців) розбороняти, розтягати; (вартових) розставляти; (вінчаних) розлучати, роз'єднувати, розвінчувати; (крила) розкидати, розпростувати; (очі) розкривати; (очима) водити; (спирт) розчиняти, розпускати... Словник синонімів Караванського
- розводити — [розводиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи Орфоепічний словник української мови
- розводити — (бійку) розборонювати, розборонити, порозборонювати, роздіймати, роздійняти, пороздіймати, (вогонь) розпалювати, розпалити, порозпалювати, (горілку) розчинювати, розчинити, порозчинювати, (городовину) плекати, виплекувати, виплекати, повиплекувати... Словник чужослів Павло Штепа
- розводити — РОЗВО́ДИТИ, джу, диш, недок., РОЗВЕСТИ́, веду́, веде́ш, док. 1. кого, що. Приводити кожного у певне місце. Коли старшини уже розводили підрозділи по палатках, Світличному раптом здалось, що навколишні гори все ще продовжують співати (О. Словник української мови у 20 томах
- розводити — Джу, -диш, недок., розвести, -ду, -деш, док. 1. Переконати в чомусь, випросити щось. Після одного з таких виступів, допоки слухачі, випавши в осад, ще не зреагували, куди їм бігти за автографами... Словник сучасного українського сленгу
- розводити — (-джу, -диш) недок., кого, (на що), мол. Обдурювати когось. Я знаю кілька веселих дівок, котрі геть не тямлять не лише у психоаналізі, а взагалі мало що тямлять, але ти ба, дуже непогано заробляють, розводячи на психоаналіз лохів (ПіК, 2001, № 25). БСРЖ, 497. Словник жарґонної лексики української мови
- розводити — розво́дити / розвести́ пари́ (па́ру). 1. Бути готовим у першу-ліпшу хвилину вирушити в дорогу. Там же стояв, розводячи пари, другий пароход (пароплав) з вуглем (вугіллям) (Леся Українка); У депо блискучий, чистий паровоз розвів пари. (Н. Забіла). 2. нак. Фразеологічний словник української мови
- розводити — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ... Словник синонімів української мови
- розводити — РОЗВО́ДИТИ, джу, диш, недок., РОЗВЕСТИ́, веду́, веде́ш, док., перех. 1. Приводити кожного у певне місце. Коли старшини уже розводили підрозділи по палатках, Світличному раптом здалось, що навколишні гори все ще продовжують співати (Гончар, Новели... Словник української мови в 11 томах
- розводити — Розво́дити, -джу, -диш сов. в. розвести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Разводить, развести, разлучать, разлучить. Хто нас розведе, то з ума зведе. Чуб. V. 260. 2) Разводить, развести (мужа съ женой). Словник української мови Грінченка