розводити

(бійку) розборонювати, розборонити, порозборонювати, роздіймати, роздійняти, пороздіймати, (вогонь) розпалювати, розпалити, порозпалювати, (горілку) розчинювати, розчинити, порозчинювати, (городовину) плекати, виплекувати, виплекати, повиплекувати, (любих) роз'єднувати, роз'єднати, пороз'єднувати, (овець) виводити, вивести, повиводити, (худобу) заводити, завести, позаводити, (шлюбних) розлучувати, розлучити, порозлучувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

розводити — Буду з тобою на бобах розводити: тобто: буду все дуже ясно говорити; походить з того, що колись у школах вчили рахувати на бобах [IX] Словник з творів Івана Франка
розводити — розво́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
розводити — (гілки) розсувати, розгортати; (борців) розбороняти, розтягати; (вартових) розставляти; (вінчаних) розлучати, роз'єднувати, розвінчувати; (крила) розкидати, розпростувати; (очі) розкривати; (очима) водити; (спирт) розчиняти, розпускати... Словник синонімів Караванського
розводити — [розводиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи Орфоепічний словник української мови
розводити — -джу, -диш, недок., розвести, -веду, -ведеш, док., перех. 1》 Приводити кожного у певне місце. 2》 Віддаляти одне від одного, примушуючи їх розійтися в різні боки. || розм. Примушувати припинити суперечку, помиритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
розводити — РОЗВО́ДИТИ, джу, диш, недок., РОЗВЕСТИ́, веду́, веде́ш, док. 1. кого, що. Приводити кожного у певне місце. Коли старшини уже розводили підрозділи по палатках, Світличному раптом здалось, що навколишні гори все ще продовжують співати (О. Словник української мови у 20 томах
розводити — Джу, -диш, недок., розвести, -ду, -деш, док. 1. Переконати в чомусь, випросити щось. Після одного з таких виступів, допоки слухачі, випавши в осад, ще не зреагували, куди їм бігти за автографами... Словник сучасного українського сленгу
розводити — (-джу, -диш) недок., кого, (на що), мол. Обдурювати когось. Я знаю кілька веселих дівок, котрі геть не тямлять не лише у психоаналізі, а взагалі мало що тямлять, але ти ба, дуже непогано заробляють, розводячи на психоаналіз лохів (ПіК, 2001, № 25). БСРЖ, 497. Словник жарґонної лексики української мови
розводити — розво́дити / розвести́ пари́ (па́ру). 1. Бути готовим у першу-ліпшу хвилину вирушити в дорогу. Там же стояв, розводячи пари, другий пароход (пароплав) з вуглем (вугіллям) (Леся Українка); У депо блискучий, чистий паровоз розвів пари. (Н. Забіла). 2. нак. Фразеологічний словник української мови
розводити — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ... Словник синонімів української мови
розводити — РОЗВО́ДИТИ, джу, диш, недок., РОЗВЕСТИ́, веду́, веде́ш, док., перех. 1. Приводити кожного у певне місце. Коли старшини уже розводили підрозділи по палатках, Світличному раптом здалось, що навколишні гори все ще продовжують співати (Гончар, Новели... Словник української мови в 11 томах
розводити — Розво́дити, -джу, -диш сов. в. розвести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Разводить, развести, разлучать, разлучить. Хто нас розведе, то з ума зведе. Чуб. V. 260. 2) Разводить, развести (мужа съ женой). Словник української мови Грінченка