розвозити
розво́зити
-ожу, -озиш, недок., розвезти, -зу, -зеш, док., перех.
1》 Везучи, доставляти кожну особу або кожен предмет у певне місце.
2》 безос., розм. Доводити кого-небудь до стану повної знемоги, знесилення (про дію алкоголю, спеки, духоти і т. ін.).
3》 також без додатка, безос., розм. Робити (шлях, дорогу) малопридатним для їзди, ходьби.
4》 розм. Розмазувати що-небудь по поверхні чогось.
5》 розм., рідко. Писати або говорити про що-небудь довго, із зайвими подробицями.
Великий тлумачний словник сучасної української мови