розвінчуватися

розві́нчуватися

-уюся, -уєшся, недок., розвінчатися, -аюся, -аєшся, док.

1》 розм., заст. Припиняти.

2》 тільки недок., перен. Пас. до розвінчувати 3).

Значення в інших словниках

1. розвінчуватися — розві́нчуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розвінчуватися — РОЗВІ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗВІНЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. розм., заст. Припиняти церковний шлюб із кимсь. [Олена:] А цей перстень (зрива з пальця перстень) хай він пропаде, – це Андріїв перстень!.. (Кида його у вікно).  Словник української мови у 20 томах
3. розвінчуватися — РОЗВІ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗВІНЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. розм., заст. Припиняти церковний шлюб з ким-небудь. [Олена:] А цей перстень (зрива з пальця перстень) хай він пропаде, — це Андріїв перстень!.. (Кида його у вікно).  Словник української мови в 11 томах