розгалужений
розгалу́жений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розгалузити.
2》 у знач. прикм. Який має багато гілок; гіллястий.
3》 у знач. прикм. Який розходиться в різні боки, напрями.
4》 у знач. прикм. Який ділиться на частини, відділи (про організацію, установу і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови