роздичавілий роздича́вілий -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до роздичавіти. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках роздичавілий — роздичаві́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови роздичавілий — РОЗДИЧАВІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. до роздича́віти. Роздичавілі тварини. Словник української мови у 20 томах