роздичавіти

роздича́віти

-ію, -ієш, док., розм., рідко.

Відвикнути від людей.

Значення в інших словниках

1. роздичавіти — роздича́віти дієслово доконаного виду розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. роздичавіти — РОЗДИЧА́ВІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей. І не здоровкається дитина – роздичавіла (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. роздичавіти — РОЗДИЧА́ВІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей. І не здоровкається дитина — роздичавіла (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. роздичавіти — Роздичавіти, -вію, -єш гл. Одичать. І не здоровкається дитина — роздичавіла. Черк. у.  Словник української мови Грінченка