Орфографічний словник української мови

роздичавіти

роздича́віти

дієслово доконаного виду

розм., рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. роздичавіти — -ію, -ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. роздичавіти — РОЗДИЧА́ВІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей. І не здоровкається дитина – роздичавіла (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. роздичавіти — РОЗДИЧА́ВІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей. І не здоровкається дитина — роздичавіла (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. роздичавіти — Роздичавіти, -вію, -єш гл. Одичать. І не здоровкається дитина — роздичавіла. Черк. у.  Словник української мови Грінченка