Словник української мови в 11 томах

роздичавіти

РОЗДИЧА́ВІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей.

І не здоровкається дитина — роздичавіла (Сл. Гр.).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. роздичавіти — роздича́віти дієслово доконаного виду розм., рідко  Орфографічний словник української мови
  2. роздичавіти — -ію, -ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздичавіти — РОЗДИЧА́ВІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей. І не здоровкається дитина – роздичавіла (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  4. роздичавіти — Роздичавіти, -вію, -єш гл. Одичать. І не здоровкається дитина — роздичавіла. Черк. у.  Словник української мови Грінченка