роздичавіти
РОЗДИЧА́ВІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей.
І не здоровкається дитина — роздичавіла (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗДИЧА́ВІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей.
І не здоровкається дитина — роздичавіла (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)