роздичавіти
РОЗДИЧА́ВІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко.
Відвикнути від людей.
І не здоровкається дитина – роздичавіла (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)РОЗДИЧА́ВІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко.
Відвикнути від людей.
І не здоровкається дитина – роздичавіла (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)