Великий тлумачний словник сучасної мови

роздобрити

роздобри́ти

див. роздобрювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. роздобрити — роздобри́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. роздобрити — РОЗДОБРИ́ТИ див. роздо́брювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. роздобрити — РОЗДОБРИ́ТИ див. роздо́брювати.  Словник української мови в 11 томах
  4. роздобрити — Роздобри́ти, -рю́, -риш гл. = кого. Умилостивить кого, сдѣлать кого добрымъ. Вх. Уг. 265.  Словник української мови Грінченка