Великий тлумачний словник сучасної мови

роздрочити

роздрочи́ти

див. роздрочувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. роздрочити — роздрочи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. роздрочити — РОЗДРОЧИ́ТИ див. роздро́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. роздрочити — ДРАТУВА́ТИ кого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ розм., ДРАТУВА́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. роздрочити — РОЗДРОЧИ́ТИ див. роздро́чувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. роздрочити — Роздрочи́ти, -чу́, -чиш гл. Раздразнить, раздражить. Нащо ж людей ви роздрочили? Котл. Ен. VI. 7.  Словник української мови Грінченка