роздутий

розду́тий

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роздути.

2》 у знач. прикм.Який палає внаслідок припливу повітря.

3》 у знач. прикм. Який збільшився в об'ємі, роздувся.

4》 у знач. прикм., перен., розм. Навмисне перебільшений.

|| Навмисне завищений, збільшений.

Значення в інших словниках

1. роздутий — розду́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. роздутий — РОЗДУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розду́ти. Закривавлений до погруддя старий широколобий вовцюган лежав у чагарнику, з-під його м'ясом роздутого живота стирчали кінчики прим'ятої трави (М. Стельмах); Штат табірного начальства не був роздутий (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. роздутий — ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНИЙ (який уявляється, сприймається більшим, ніж є в дійсності), ГІПЕРБОЛІЗОВАНИЙ книжн., ГІПЕРБОЛІ́ЧНИЙ книжн., РОЗДУ́ТИЙ розм., РОЗДМУ́ХАНИЙ розм., ДУ́ТИЙ розм.; УТРИ́РУВАНИЙ книжн. (доведений до крайньої міри вияву).  Словник синонімів української мови
4. роздутий — РОЗДУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розду́ти. Закривавлений до погруддя старий широколобий вовцюган лежав у чагарнику, з-під його м’ясом роздутого живота стирчали кінчики прим’ятої трави (Стельмах, І, 1962, 208)...  Словник української мови в 11 томах