Великий тлумачний словник сучасної мови

розкаряка

розкаря́ка

-и, ж., розм.

1》 Що-небудь незграбно вигнуте, розчепірене.

2》 Дерево з вигнутим розгалуженням у верхній частині короткого стовбура.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розкаряка — розкаря́ка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розкаряка — див. карячкуватий; кривий  Словник синонімів Вусика
  3. розкаряка — моск. розчепіра розчепіра  Словник чужослів Павло Штепа
  4. розкаряка — РОЗКАРЯ́КА, и, ж., розм. 1. Що-небудь незграбно вигнуте, розчепірене. Летіть, орли, нещадні і могучі, На рать їх риньте з голубої кручі І розкаряки свастики павучі Розтоптуйте, розчавлюйте упень! (М. Бажан); Вербовий корч майже не тримався на воді.  Словник української мови у 20 томах
  5. розкаряка — КРИВОНО́ГИЙ ім. (людина з кривими, розкаряченими ногами), РОЗКАРЯ́КА розм., РОЗЧЕПІ́РА розм., КРИВОНІ́ЖКА розм. Була тут шляхта і міщани.. Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі (І. Котляревський).  Словник синонімів української мови
  6. розкаряка — Розкаря́ка, -ки, -ці; -ря́ки, -ря́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розкаряка — РОЗКАРЯ́КА, и, ж., розм. 1. Що-небудь незграбно вигнуте, розчепірене. Летіть, орли, нещадні і могучі, На рать їх риньте з голубої кручі І розкаряки свастики павучі Розтоптуйте, розчавлюйте упень!...  Словник української мови в 11 томах